Слова подяки пана Антуана Аржаковського, організатора проекту Соціального Тижня
Пані перша леді,
Любі друзі,
Дозвольте мені висловити декілька слів в знак подяки. Спочатку я хотів би подякувати пані Катерині Ющенко за особисту підтримку нашого соціального екуменічного тижня, а також панові Максимчукові і всім членам фонду Україна 3000. Я виношував цей проект у своєму серці більше двох років. Однак, саме після зустрічі з вами, пані Катерино, у вересні минулого року у Києві разом з отцем Борисом, я отримав ту енергію, яка переконала мене в можливості довести цей проект до успішного завершення. Я також хотів би висловити вдячність панові Садовому, панові Сенику і панові Кмітю з якими Інститут екуменічних досліджень співпрацює вперше. Я багато навчився працюючи поряд з вашими командами і я хочу висловити особисту подяку панові Олексію Побурку, котрий очолював разом зі мною організаційний комітет соціального екуменічного тижня і який був незамінним помічником.
Інші партнери, такі як фонд Bradley (Бредлі), католицька Допомога, Екуменічна Рада Церков, допомагали нам морально і матеріально. Я їм безмежно вдячний і зокрема панові Даніелю Шмідту, присутньому тут.
Ви могли констатувати той факт, що двадцять партнерів, не рахуючи церковних організаторів, схвалили нашу ініціативу, довірились нам. Я не маю змоги перечислити усіх. Але сьогодні я хочу сказати на скільки я ціную дружбу пані Марії Зубрицької, віце ректора львівського національного Університету ім. Івана Франка. Вона не тільки погодилася організувати першу частину конференції в університеті ім. Івана Франка, але вона також є тою людиною, яка дала згоду на впровадження магістерського курсу екуменічних досліджень між Українським Католицьким Університетом і національним університетом. Цей курс урочисто відкриє у вересні цього року з допомогою Арш інтернасьойональ (Arche internationale) свою третю спеціалізацію з медичної і психологічної допомоги залежним особам. Мова іде про державний диплом, визнаний Міністерством охорони здоров’я Франції. Ця ідея в мене зародилася після спілкування з пані Зубрицькою. Я їй вдячний всім серцем. Зрештою, дозвольте мені завершити словами, що без довір’я і дружби отця Бориса Гудзяка я б не зміг абсолютно нічого зробити. Отче Борисе, дякую Вам за все!
Ось, тепер я сподіваюся, що ми зможемо щорічно організовувати ці соціальні тижні і що ми поступово зможемо залучати до них ще більше людей. Дякую пані перша леді, дякую усім!

